Право осіб, які не досягли повноліття,

забирати своїх братів і сестер із закладу дошкільної освіти.

      Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002р. № 2947-ІІІ (із змінами, далі - Сімейний кодекс) батьки зобов*язані піклуватися про здоров*я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

      Частиною 6 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р № 2402-ІІІ (із змінами, далі - Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров*я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов*язків відповідно до Закону № 2402.

      У частині 3 статті 8 Закону України "Про дошкільну освіту"від 11 липня 2001р. № 2628-ІІІ (із змінами, далі - Закон № 2628) зазначено, що батьи або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров*я, людські гідності.

      Загідно з частиною 2 статті 11 Закону № 2628, дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров*я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

      Тобто, вищезазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, що їх замінюють, та дошкільний навчальний заклад за навчання дітей, збереження їх життя та здоров*я тощо.

      Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

      Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

      Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу Українивід 16 січня 2003р. № 435-ІV (із змінами, дали - Цивільний кодекс) фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність.

      Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу.

      З огляду на це, забирати своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття.